Запитання:
Як ноахідам слід ставитися до тварин?
Відповідь:
Один із критеріїв моральності людини — поспостерігати за тим, як вона ставиться до тих, хто перебуває нижче за неї. Якщо людина може турбуватися про тих, хто безпорадніший за неї саму, вона є дійсно хорошим представником роду людського.
Формулюючи універсальні закони, Тора дає сім заповідей, сім категорій етичної поведінки. Заборона на крадівництво включає всі заборонені ділові відносини. Заборона на перелюб охоплює всі неналежні стосунки між чоловіком і жінкою. А заборона на вживання в їжу частини живої тварини (6-а заповідь) — це загальний закон, який передбачає нам бути добрими до живих істот і забороняє заподіювати їм шкоду. Фактично єврейський закон забороняє всім людям жорстоке поводження з тваринами.
Більше того, людина зобов'язана рятувати тварин (як домашніх, так і диких), якщо вони потрапили в біду, та полегшувати їхні страждання. Забороняється також каструвати тварину чи птицю.
Ці сім категорій охоплюють весь спектр моральних зобов'язань: повага до Бога (який вище за нас), повага до людей (які рівні нам) та повага до тваринного світу (котрий нижче за нас).
Тут помітна чітка ієрархія. Ми не рівні Богу, а тварини не рівні людям. Бути вищим означає бути більш відповідальним. Природа повинна служити нам, але ми повинні служити Богові: це означає ставитись до всіх Його створінь з повагою.
Існує талмудичний спір («Бава Меція» 32б), чи є загальна заборона не завдавати болю тваринам насправді забороною з Тори чи забороною мудреців. Більшість авторитетів у галузі єврейського права дотримуються першої думки.
Слід нагадати, що кошерний забій здійснюється таким чином, щоб завдати тварині найменшого болю. Див. «Сефер а-Хінух», заповідь 451. Див. також там же, 186, де він вказує на вираз Тори «він пролив кров», який використовується щодо безцільного вбивства тварин і нагадує вираз, котрий використовується щодо вбивства людей. Источник: Запрет причинять страдания живым существам
