СБП. Дни Мошиаха! 7 Сивана 5784 г., пятый день недели Насо | 2024-06-13 13:15

Заслуга допомоги праведнику

Тора підносить велич заслуги допомоги праведнику. Вона явно демонструє нам, що ця заслуга поширюється не тільки на особу, яка зробила гідний вчинок, а й на його нащадків у майбутніх поколіннях.

Переклад: Владислава Худотепла 28.05.2023 411 мин.

Після того, як Авраам та його родина прибули до Кнаану, там спалахнув голод. То був найжорстокіший голод із усіх, що відчував світ доти. Але він обійшов стороною всі інші землі, крім Кнаан (колишня назва Землі Ізраїлю). Тому, одного разу Авраам повідомив своїй дружині Сарі і домочадцям: «Вирушимо до Єгипту, бо я чув, що їжі там удосталь».

Мідраш відкриває нам, що не було і ніколи не буде жінки, краса якої дорівнює красі чотирьох біблійних персонажів: Сарі, Авігаїль, Рахав та Естер — такі вони були прекрасні. Коли Авраам і Сара підійшли до кордону Єгипту, він сказав їй: «В жодній землі не було жінки, що дорівнює тобі за красою. Але тепер ми збираємося увійти в країну, населену чорношкірими людьми, тому твоя краса стане ще більш сліпучою та помітною. Єгиптяни безжальні. Щоб заволодіти тобою, вони намагатимуться вбити мене. Заради нашої безпеки тебе треба сховати».

Тому він повідомив Сарі, що коли вони переходитимуть кордон, вона сидітиме в скрині, а носії зроблять вигляд, ніби несуть товари.

— Вона під стать самому фараонові, — оголосили вони.

Однак перед тим, як забрати її, стражники з палацу фараона запитали її:

— Хто ти і хто та людина, яка тебе супроводжує?

— Я Сара, дочка Арана, а він мій брат.

Так велів їй говорити Авраам, бо боявся, що коли єгиптяни виявлять, що він її чоловік, то без вагань вб'ють його, щоб фараон міг отримати Сару, адже аморальність єгиптян була всім добре відома. Втім, назвати Авраама братом не було брехнею, оскільки Сара була йому племінницею, а родичів завжди можна назвати братом і сестрою.

Племінник Авраама Лот, якому теж влаштували допит, незважаючи на величезний страх перед «правоохоронними» структурами наддержави того часу, все ж таки приховав правду, і не видав свого дядька Авраама, хоча дуже боявся.

Згодом Всевишній почув молитву Сари і відповів на неї, вразивши фараона, його вельмож, слуг, рабів і весь його дім виразками та фурункулами, не давши йому таким чином знечестити Сару. Дізнавшись правду, фараон був змушений відпустити Сару. Він так злякався, що нагородив Авраама незліченними подарунками та коштовностями, аби той якнайшвидше покинув межі Єгипту, і навіть віддав Сарі в служниці свою дочку — Агар (пізніше вона стане наложницею Авраама, народивши йому Ішмаеля та ще шість синів-прародителів арабських народів), сказавши (Берейшит або Буття 12:10-20): «Краще моїй доньці бути служницею в сім'ї Авраама, ніж принцесою в будь-якому іншому домі».

Мідраш відкриває нам, що зовні Лот був дуже схожий на Авраама. Люди дуже поважали його просто за те, що він був племінником Авраама та братом Сари. Багатство Лота зростало разом із багатством Авраама, проте Лот у своїй душі схилявся до культу ідолопоклонства, який практикувався хананеями, і коли Авраам помітив це, перед ним постала необхідність відокремитися від Лота, що він зробив без вагань.

Подальша доля Лота дуже показова. Він оселився в Содомі — на той час одному з п'яти найгрішніших і найрозбещеніших міст на землі. І хоча Лот виніс з дому Авраама любов до багатьох заповідей, таких як гостинність і добрі вчинки, наприклад, все ж таки він частенько грішив разом з жителями Содома. Однак коли Всевишній вирішив знищити Содом, Він послав двох ангелів: одного — знищити гріховні міста, а іншого — врятувати Лота та його сім'ю з цього пекла. Чому? Єдине в заслугу того, як Лот ризикував життям, щоб не видати Авраама єгиптянам і не приректи його на смерть.

Писання відкриває нам, що врятуватися вдалося лише Лоту та двом його незаміжнім дочкам — усі вони знайшли укриття в печері в горах. Але порятунок із того пекла не став усією нагородою для Лота. Вже трохи пізніше, коли міста були знищені, і мандрівники почали боятися проходити по тих землях, дочки Лота вирішили, що світ спіткала катастрофа, подібна до всесвітнього потопу, що знищила всіх мешканців землі, а вони залишилися єдиними, хто вижив.

Тоді старша сказала молодшій: «Наш батько старий і може померти. Якщо від нього не станеться нове потомство, людський рід зникне! Ось напоїмо нашого батька вином, і ляжемо з ним, і наживемо собі від нього потомство».

Дочки Лота напоїли свого батька вином і, коли він сп'янів, спокусили його. Старша подала приклад, переспавши з батьком першої ночі, молодша вчинила так само, з'єднавшись з ним другої ночі. І, хоча жінка зазвичай не може завагітніти від першого разу, Писання повідомляє нам, що ці володіли собою, вони самі витягли свою незайману пліву з утроби, і змогли зачати від першого злягання. Обидві вони народили синів. Старша дочка безсоромно назвала свого сина «Моав» — тобто народжений від батька, молодша ж дала своєму синові ім'я «Бен-Амі»—що означає син мого народу (Берешить або Буття 19:1-38). Від них відбулися два великі народи — моавітяни і амонітяни, що стоять в одному ряду з нащадками Есава (західноєвропейські народи) і Ктури (друге ім'я Агар, що дала початок всім арабським народам).

Тепер закономірне питання — чому Всевишній дозволив нащадкам Лота, які походять від такого ганебного і розпусного статевого зв'язку, стати численними і великими народами, котрі згодом фігуруватимуть на арені біблійної історії? Адже одне Його слово — і нащадки Лота закінчили б своє існування нічим. Адже Він міг зробити так, щоб вони на милю не наблизилися до величі. Хоча дочки Лота зробили свій вчинок в ім'я Небес, боячись за зникнення людського роду, але не Лот! Останній був приведений у таке ганебне становище тому, що мав нечисте серце, в якому було прагнення кровозмішування. То в чому причина такого милосердя Всевишнього до потомства Лота?

Відповідь наступна. І Моав, і Аммон були єдиними нащадками Лота, заради заслуг якого вони були помилувані і звеличені. Коли Лот супроводжував Авраама до Єгипту, і Авраам, побоюючись за своє життя, видав себе за брата Сари, Лот зберіг цю таємницю. Приховавши справжню особистість Авраама, Лот урятував йому життя, і тим самим урятував життя всім його нащадкам. За це він отримав від Всевишнього нагороду за принципом «міра за міру» — і його нащадки удостоїлися стати численними та великими, незважаючи на «питання» свого походження.

Тора підносить велич заслуги допомоги праведнику. Вона явно демонструє нам, що ця заслуга поширюється не тільки на особу, яка зробила гідний вчинок, а й на його нащадків у майбутніх поколіннях. Источник: Заслуга помощи праведнику

Комментарии: 0 Поддержите сайт
Читайте еще:
Ошибка в тексте? Выделите ее и
нажмите Ctrl + Enter